Високий професіоналізм і глибокий мистецький хист, прекрасне відчуття кольорів і майстерна композиція – так характеризують творчість українського художника Сергія Федоровича Шишка ( 25.06. 1911 –26.04.1997 ) мистецтвознавці.
Найбільш повно творча індивідуальність майстра знайшла своє втілення в пейзажному жанрі. З самого початку саме цей жанр обрав Сергій Шишко за своє художнє кредо, через всю творчість проніс він особливу любов до природи і залишився вірним обраному жанру до кінця свого життя.
Навчався в Київському художньому інституті під керівництвом нашого земляка Федора Кричевського та у Всеросійській Академії мистецтв у Ленінграді у педагога Бориса Йогансона. У своїй творчості художник продовжував та розвивав традиції класиків українського пейзажу.
Зосереджений і досить замкнутий у собі, митець був зачарований мальовничими берегами Дніпра : його безкрайніми луками, лісами, високими пагорбами. Дивлячись на картину « Ранок на Дніпрі», що зберігається у художньому музеї, з’являється відчуття пташиного польоту над величною рікою. Ясний літній ранок, тиха, безвітряна погода. Праворуч від нас високий пагорб, зарослий деревами. Внизу Дніпро, мов жива істота , невпинно несе свої води аж ген до обрію. Вдалечині розкидані невеликі піщані острівці і над усією цією красою – блакитне, ясне небо. Ліричний пейзаж з витонченими нюансами кольорів, тональними переходами, сповнений повітря і світла створює радісний позитивний настрій.
Сергій Шишко – один з небагатьох художників, хто не відтворював соцреалізм на своїх полотнах. Створюючи оптимістичні пейзажі, став символом «позитивної» України в поданні світового співтовариства. Його картини є рідкісним в українському мистецтві 1950-1970-х рр. прикладом імпресіоністичного підходу до зображення натури, який вирізнявся з-поміж творів пануючого в той час соцреалізму.
Роботи неперевершені в майстерності написання прозорого неба, могутньої життєвої сили, яка сконцентрована в українських краєвидах. Полотна Шишка – це гімн життю, вічним і мудрим законам всесвіту, різнобарвні, різні за настроєм, всі вони є живописними уособленнями ідеалів Краси, Добра, Істини, без яких неможливий акт творчості. Такими завжди постають перед глядачами роботи цього художника. Його і самого пам’ятають, як світлого, завжди усміхненого чоловіка, який, здавалося, в собі генерував та випромінював сонячну енергію.
Велике обдарування і яскрава мистецька індивідуальність принесли Сергію Федоровичу заслужене визнання – він Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1964), народний художник СРСР (1974). В 1982 році отримав Державну премію ім. Т. Шевченка. Роботи представлені в багатьох музеях, України, за кордоном та у приватних колекціях.
Алла Подвезько – ст. науковий співробітник художнього музею.
