Згадуючи про відому українську мистецьку династію Кричевських, усі майже завжди уявляють собі її засновників – братів Василя і Федора Кричевських. Безперечно, вони стали тими діячами, чий внесок в українське мистецтво ХХ ст. важко переоцінити. Проте в тіні своїх великих предків завжди недооцінено залишається молодше покоління династії, зокрема, Микола Кричевський, який народився 24 листопада 1898 року. Вшановуючи ювілей художника, публікуємо його біографію, яку підготувала його племінниця Катерина Кричевська-Росандич у лютому 2013 року.
Микола Васильович Кричевський, старший син Василя Григоровича Кричевського і Варвари Іллівни Марченко народився у Харкові, де закінчив гімназію, вчився в Київському університеті і працював в театрі Садовського, малював декорації і був актором. Коли трупа Садовського поїхала на гастролі на Захід в 1919 році, Микола Кричевський опинився в Ужгороді, на Закарпатті. Там він навчався у художника Йосифа Бокшая і пізніше переїхав до Праги, вступив в художньо-промислову школу, яку закінчив з нагородою. В 1928 році Микола Кричевський вирішив поїхати в Париж, де і прожив майже все своє життя. На початках Миколі було дуже важко знайти роботу і галереї, які б зацікавились його творами. Становище митця було дуже скрутним. Миколі пощастило познайомитись з емігрантом з Одеси, Володимиром Райкіс, який був директором галереї «Зак» в Парижі. Райкіс став Миколі у великій пригоді, він купував акварелі Миколи, щоб не дати молодому художнику вмерти з голоду і щоб підтримати Миколу на дусі. Але незабаром Микола почав завойовувати собі місце серед французького мистецького світу своїми акварелями Парижу та Венеції. Він регулярно виставлявся в галереях «Зак», «Jeune Europe (Молода Європа) Gallery, Paris», «Gallerie de la Cité», «La Galerie de Paris» та інші. Микола Кричевський дружив із Михайлом Андрієнком-Нечитайлом. Микола працював над ілюстраціями та оформленням книжок, зокрема ілюстраціями до французького перекладу «Тараса Бульби» М.Гоголя. Також працював над театральними декораціями. Він працював в різних техніках – акварель, гуаш, олія, пастель та дереворит. Найулюбленішою технікою була акварель. Коли почалась Друга Світова Війна, Микола пішов добровольцем у французьке військо, де став кухарем. Микола не був одруженим і навчився дуже добре куховарити. Варив навіть борщ із салом і французам його борщ дуже смакував! В армії пробув недовго, бо як відомо німецька армія окупувала Францію і Микола був демобілізований і під час окупації пробивався своїми картинами як міг. Після війни нарешті отримав щасливу нагоду побачитись зі своїм батьком, який на короткий час опинився з родиною в Парижі – це була для Миколи велика подія після 25-ти років розлуки. В 50-х роках Микола почав приїздити до Америки, де познайомився зі своєю звідною сестрою Марією і побачився із своїм молодшим братом Василем та його родиною. Всі роки Микола тримав зв’язок зі своєю матір’ю в Києві, часто писав і присилав свої картини, які з великою цікавістю розглядала не лише родина і знайомі. Особливо сильне враження справляли акварелі з тушшю на племинницю, що проживала в Америці – Катерину Кричевську. Після 1955 року Микола почав приїжджати до Америки кожної зими. Робив індивідуальні виставки своїх творів в Нью-Йорку, Вашингтоні, Сан Франциско та в Канаді. Після довгого життя без родини, Микола любив приїздити до сестри і брата і планував на старість переїхати до Америки і жити у сестри. Микола регулярно проводив травень і вересень у Венеції, де він завжди зупинявся в готелі «Універсо» у сеньйора Ділернія (Hotel Universo & Nord, Lista di Spagna 121, 30121 Venezia online at www.hoteluniversoenord.com). Париж і Венеція були його улюбленими містами. Його акварелі Венеції та Парижу були легкі, ніжні. Він умів передати те вогке мерехтіння Венеції та велич і красу Парижу. Хоч Микола не викладав в школах, але був природнім педагогом, уміючи з’ясувати і показати суть акварелі, яка є досить важкою технікою. В червні 1961 року Микола Кричевський востаннє був у Венеції. Після повернення мав операцію на рак горла. В лікарні Микола мав сердечний приступ і за декілька хвилин помер. Йому було 64 роки. Похований Микола Кричевський в Парижі на цвинтарі Баньо. Як мистець, Микола Кричевський мав велику пошану французьких критиків, а також американських та українських. Микола Кричевський був надзвичайно плідним художником. За життя створив майже 7000 творів.
Фото робіт Миколи Кричевського із колекції Лебединського художнього музею ім. Б.К. Руднєва.